інкунабули

(лат. incunabula – колиска, роки дитинства, початок)

перші книги, друковані набірними літерами на початку історії книгодрукування в Європі (1440-1500 включно), зовні схожі на рукописні; найбільше і. мають Бібліотека Брит. музею, Національна бібліотека у Франції, в Україні — Центральна наукова бібліотека імені В. Вернадського НАНУ, Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАНУ; також і. називають усі стародруки до 1501.

Значення в інших словниках

1. інкунабули — • інкунабули (лат. incunabula — колиска, перші кроки) - книги раннього періоду книгодрукування; умовно — видання, опубліковані від часу винаходу друкарства в Європі Й. Гутенбергом по 1500.  Українська літературна енциклопедія
2. інкунабули — -ул, мн. (одн. інкунабула, -и, ж.). Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства в Європі; першодруки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інкунабули — інкуна́були (від лат. incunabula – колиска, роки дитинства, початок) книги, видрукувані наборними літерами на початку книгодрукування в Західній Європі (до 1501 p.).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. інкунабули — Інкуна́були, -лів, -лам (від лат. incunabulum)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. інкунабули — ІНКУНА́БУЛИ, ул, мн. (одн. інкуна́була, и, ж.). Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства в Європі; першодруки. В музеї є інкунабули — книги, створені на зорі розвитку книгодрукування..  Словник української мови в 11 томах