іноді
І́НОДІ, присл. Час від часу; часом, деколи, інколи.
Буває, в неволі іноді згадаю Своє стародавнє (Шевч., II, 1963, 255);
Мухи роєм кинулись на неї [кобилу], а вона спустила вуха та лиш хвостом іноді махне (Март., Тв., 1954, 44);
Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів (Довж., I, 1958, 14);
// У деяких випадках.
Маковейчик чудово заспівував. Проте іноді Маковейчиків талант йому ж і шкодить (Гончар, III, 1959, 55);
— Ну, що, брате?.. Можуть іноді яйця вчити курку? Не я тобі казав, що ці вікна боком будуть нам вилазити? (Стельмах, Хліб.., 1959, 112).
Словник української мови (СУМ-11)