іноземець
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець.
— Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Довж., І, 1958, 395);
В розмові з цим іноземцем він, хоч-не-хоч, мусив підбирати особливі слова (Гончар, III, 1959, 220).
Словник української мови (СУМ-11)