іноземець —
інозе́мець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
іноземець —
-мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
іноземець —
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І.
Словник синонімів української мови
іноземець —
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. — Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Довж.
Словник української мови в 11 томах