іноземець

Значення в інших словниках

1. іноземець — [іноземеиц'] -мц'а, ор. -мцеим, м. (на) -мцеив'і/-мц'у, мн. -мц'і, -мц'іў Орфоепічний словник української мови
2. іноземець — Чужинець Словник чужослів Павло Штепа
3. іноземець — інозе́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. іноземець — -мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. іноземець — ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І. Словник синонімів української мови
6. іноземець — ІНОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. — Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Довж. Словник української мови в 11 томах