Значення в інших словниках
-
іноземець —
Чужинець, чужоземець; пор. ІМІҐРАНТ, ЗАЙДА.
Словник синонімів Караванського
-
іноземець —
[іноземеиц'] -мц'а, ор. -мцеим, м. (на) -мцеив'і/-мц'у, мн. -мц'і, -мц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
іноземець —
інозе́мець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
іноземець —
-мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
іноземець —
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І.
Словник синонімів української мови
-
іноземець —
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. — Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Довж.
Словник української мови в 11 томах