іноземка

ІНОЗЕ́МКА, и, ж. Жін. до інозе́мець; чужоземка, чужинка.

Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром (Гончар, І, 1954, 181);

Громадяни СРСР можуть одружуватися як один з одним, так і з іноземцями та іноземками (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 18).

Значення в інших словниках

1. іноземка — інозе́мка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. іноземка — -и, ж. Жін. до іноземець; чужоземка, чужинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови