іноземка

ІНОЗЕ́МКА, и, ж. Жін. до інозе́мець; чужоземка, чужинка.

Їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром (Гончар, І, 1954, 181);

Громадяни СРСР можуть одружуватися як один з одним, так і з іноземцями та іноземками (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 18).