1. Словник української мови в 11 томах

іноземний

ІНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Стос. до іншої держави, країни, належний їм; чужоземний, чужинницький.

До цих мертвих і вузьких засад пристосовують вони [гімназичні вчителі] літературу іноземну, друкуючи.. безбарвну писанину (Фр., XVI, 1955, 106);

— Керівник усе мусить знати і все передбачити. Знати якусь іноземну мову, німецьку наприклад (Шиян, Баланда, 1957, 147);

Іноземне військо; Іноземний капітал;

// Закордонний.

Жанна полюбляла.. іноземне ганчір’я (Дмит., Наречена, 1959, 182);

Іноземна преса.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іноземний — (з чужої країни) чужоземний, чужий, чужинецький. Словник синонімів Полюги
  2. іноземний — ІНОЗЕМНИЙ – ІНШОМОВНИЙ – ІНОМОВНИЙ – ІНАКОМОВНИЙ Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ). Іншомовний. Літературне слововживання
  3. іноземний — Чужинецький, чужинницький, чужоземний, чужий, поет. чужосторонній, жм. ненаш, ненаський; (- річ) закордонний, заморський; (текст) іншомовний. Словник синонімів Караванського
  4. іноземний — [іноземнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. іноземний — Чужоземний Словник чужослів Павло Штепа
  6. іноземний — інозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. іноземний — -а, -е. Стос. до іншої держави, країни, належний їм; чужоземний, чужинницький. || Закордонний. Іноземна преса. Іноземний капітал — інвестиції, капіталовкладення інших країн в економіку даної країни. Іноземний кредит — позичковий капітал, який циркулює у сфері міжнародних економічних відносин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. іноземний — ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І. Словник синонімів української мови
  9. іноземний — Інозе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)