іноземщина

ІНОЗЕ́МЩИНА, и, ж., зневажл. Усе закордонне, іноземне (культура, звичаї, мода тощо); чужоземщина.

Два фейлетони Квітки із серії «Листи до видавця» були надруковані у згаданому журналі [«Вестник Европы»] 1822 року. У цих фейлетонах.. письменник.. висміює дармоїдство, деспотизм та некультурність дворян, поширене серед них схиляння перед іноземщиною (Вітч., 4, 1964, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іноземщина — інозе́мщина іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. іноземщина — -и, ж., зневажл. Усе закордонне, іноземне (культура, звичаї, мода тощо); чужоземщина. Великий тлумачний словник сучасної мови