іноземний

ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І. Огієнко); Я згадую мости ці зарубіжні, Що прокладав мій брат, мій син, мій друг (М. Рильський); Був він гордий і вразливий. Про нього вірно писав один іноземний дружній письменник: у Івана було драматичне світовідчуття (О. Довженко); Думками вже літала (Софія) по великих заграничних містах (Леся Українка). — Пор. 1. інозе́мний.

ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. — на вулицях маніфестації, братання з іноземними матросами (О. Гончар); Надходять люди і тріском мов чужоземних заглушують море (М. Коцюбинський); Франко, як відомо, знав багато чужих мов (В. Самійленко); Узнав Данилко про городи руські. І про чужинські городи оповідав Мирослав (А. Хижняк); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Вони давно позмінювали свої прізвища, що різали смак своїм чужинницьким походженням (Мирослав Ірчан); Хотів би я всі мови знати,.. Щоб не вставляти, як перлини, У перстень рим чужинні звуки, А слово в слово перелити (Д. Павличко); Щодня короля одвідували чужоземські посланці (І. Нечуй-Левицький); В училищі тому опріч науки, належної до правництва, учено теж чужосторонніх мов (Олена Пчілка); Маркграф, забувши й про жону свою чужинецьку, мотався від замку до замку, жадібно перелічував посаг (П. Загребельний). — Пор. іншомо́вний.

ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Рильський); Розбурханий чужомовний лемент заповнює вулицю (О. Гончар); Перебування в іномовному та іновірському середовищі, труднощі з одержанням роботи ставило багатьох російських емігрантів.. у тяжке становище (з журналу). — Пор. 1. інозе́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іноземний — (з чужої країни) чужоземний, чужий, чужинецький. Словник синонімів Полюги
  2. іноземний — ІНОЗЕМНИЙ – ІНШОМОВНИЙ – ІНОМОВНИЙ – ІНАКОМОВНИЙ Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ). Іншомовний. Літературне слововживання
  3. іноземний — Чужинецький, чужинницький, чужоземний, чужий, поет. чужосторонній, жм. ненаш, ненаський; (- річ) закордонний, заморський; (текст) іншомовний. Словник синонімів Караванського
  4. іноземний — [іноземнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. іноземний — Чужоземний Словник чужослів Павло Штепа
  6. іноземний — інозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. іноземний — -а, -е. Стос. до іншої держави, країни, належний їм; чужоземний, чужинницький. || Закордонний. Іноземна преса. Іноземний капітал — інвестиції, капіталовкладення інших країн в економіку даної країни. Іноземний кредит — позичковий капітал, який циркулює у сфері міжнародних економічних відносин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. іноземний — Інозе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. іноземний — ІНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Стос. до іншої держави, країни, належний їм; чужоземний, чужинницький. До цих мертвих і вузьких засад пристосовують вони [гімназичні вчителі] літературу іноземну, друкуючи.. безбарвну писанину (Фр. Словник української мови в 11 томах