іномовний
ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Рильський); Розбурханий чужомовний лемент заповнює вулицю (О. Гончар); Перебування в іномовному та іновірському середовищі, труднощі з одержанням роботи ставило багатьох російських емігрантів.. у тяжке становище (з журналу). — Пор. 1. інозе́мний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іномовний — Іншомовний Словник чужослів Павло Штепа
- іномовний — іномо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- іномовний — -а, -е. Те саме, що іншомовний; чужомовний. Іномовне населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іномовний — Іномо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- іномовний — ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомо́вний; чужомовний. Іномовне населення; Іномовна культура. Словник української мови в 11 томах