іномовний

іномо́вний

-а, -е.

Те саме, що іншомовний; чужомовний. Іномовне населення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іномовний — Іншомовний Словник чужослів Павло Штепа
  2. іномовний — іномо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. іномовний — ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Словник синонімів української мови
  4. іномовний — Іномо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. іномовний — ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомо́вний; чужомовний. Іномовне населення; Іномовна культура. Словник української мови в 11 томах