іномовний
ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомо́вний; чужомовний.
Іномовне населення; Іномовна культура.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іномовний — Іншомовний Словник чужослів Павло Штепа
- іномовний — іномо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- іномовний — -а, -е. Те саме, що іншомовний; чужомовний. Іномовне населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іномовний — ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Словник синонімів української мови
- іномовний — Іномо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)