інструкторка
ІНСТРУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інстру́ктор.
Разом з ним залишилась.. інструкторка хімоборони (Трубл., І, 1955, 57);
Йде славна ткаля без вагання, Вона інструкторка тепер (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 48).
Словник української мови (СУМ-11)