інструкторка
ІНСТРУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інстру́ктор.
Разом з ним залишилась.. інструкторка хімоборони (Трубл., І, 1955, 57);
Йде славна ткаля без вагання, Вона інструкторка тепер (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інструкторка — інстру́кторка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інструкторка — -и, розм. Жін. до інструктор. Великий тлумачний словник сучасної мови