інструктор
ІНСТРУ́КТОР, а, ч.
1. Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю.
Раніше він працював в апараті обкому інструктором сільгоспвідділу (Ряб., Жайворонки, 1957, 20).
2. Фахівець, що навчає якої-небудь спеціальності, справи.
В майстерні був інструктор і кілька робітників, у яких мали вчитися теслярської справи вихованці комуни (Мик., II, 1957, 463);
За тобою стежить інструктор з плавання, ти знаєш про це і намагаєшся пливти чітко (Донч., V, 1957, 403).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інструктор — Учитель, лектор; (у спорті) тренер; (у чужих військах) радник. Словник синонімів Караванського
- інструктор — Наставник, навчитель, вишкільник, дорадник Словник чужослів Павло Штепа
- інструктор — рос. инструктор (від латин. instructor — упорядник, організатор) — особа, що навчає певній спеціальності або організації справи, дає інструкції. Eкономічна енциклопедія
- інструктор — інстру́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інструктор — інстру́ктор той, хто допомагає у навчанні; репетитор (ст): На станції в пані Евдокії кватирував уже студент прав Львівського університету, пан Максим Чміль, або йнакше та коротше – пан Макс. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- інструктор — -а, ч. 1》 Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. 2》 Фахівець, що навчає якої-небудь спеціальності, справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інструктор — інстру́ктор (від лат. instructor – упорядник, організатор) особа, що навчає певної спеціальності або організації справи, дає інструкції. Словник іншомовних слів Мельничука
- інструктор — Інстру́ктор, -ра; -то́ри́, -то́рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)