інструментування
ІНСТРУМЕНТУВА́ННЯ, я, с.
1. муз. Виклад музичного твору для виконання оркестром або вокальним ансамблем; оркестрування.
Інструментування симфонії.
2. муз. Розділ теорії музики, що вивчає особливості окремих музичних інструментів і принципи їх поєднання в оркестрі.
Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури.., а крім того, аранжування, інструментування, володіння голосом (Осн.. диригув., 1960, 4).
3. перен., літ. Спеціальний добір звуків у вірші, який викликає певне художнє враження.
Словник української мови (СУМ-11)