інструментування

інструментува́ння

-я, с.

1》 муз. Виклад оркестрового або ансамблевого твору у вигляді партитури для певного складу інструментів. Інструментування симфонії.

2》 муз. Розділ теорії музики, що вивчає особливості окремих музичних інструментів і принципи їх поєднання в оркестрі.

3》 перен., літ. Спеціальний добір звуків у вірші, який викликає певне художнє враження.

Значення в інших словниках

1. інструментування — інструментува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. інструментування — ІНСТРУМЕНТУВА́ННЯ, я, с. 1. муз. Виклад музичного твору для виконання оркестром або вокальним ансамблем; оркестрування. Інструментування симфонії. 2. муз.  Словник української мови в 11 томах