інтегратор

ІНТЕГРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для механічних обчислень.

В Інституті математики АН УРСР розроблявся інтегратор (Вісник АН, 11, 1957, 39).

Значення в інших словниках

1. інтегратор — інтегра́тор 1 іменник чоловічого роду прилад  Орфографічний словник української мови
2. інтегратор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій для інтегрування функцій. 2》 Пристрій для інтегрування вхідного сигналу. 3》 У мікро-ЕОМ – засіб об'єднання прикладних пакетів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інтегратор — інтегра́тор (від лат. integro – відновлюю, поповнюю) обчислювальний пристрій для інтегрування деяких функцій.  Словник іншомовних слів Мельничука