1. Словник української мови в 11 томах

інтегратор

ІНТЕГРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для механічних обчислень.

В Інституті математики АН УРСР розроблявся інтегратор (Вісник АН, 11, 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегратор — інтегра́тор 1 іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. інтегратор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій для інтегрування функцій. 2》 Пристрій для інтегрування вхідного сигналу. 3》 У мікро-ЕОМ – засіб об'єднання прикладних пакетів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтегратор — інтегра́тор (від лат. integro – відновлюю, поповнюю) обчислювальний пристрій для інтегрування деяких функцій. Словник іншомовних слів Мельничука