інтегратор

інтегра́тор

-а, ч., спец.

1》 Пристрій для інтегрування функцій.

2》 Пристрій для інтегрування вхідного сигналу.

3》 У мікро-ЕОМ – засіб об'єднання прикладних пакетів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегратор — інтегра́тор 1 іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. інтегратор — інтегра́тор (від лат. integro – відновлюю, поповнюю) обчислювальний пристрій для інтегрування деяких функцій. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. інтегратор — ІНТЕГРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для механічних обчислень. В Інституті математики АН УРСР розроблявся інтегратор (Вісник АН, 11, 1957, 39). Словник української мови в 11 томах