інтегративний

інтеграти́вний

-а, -е.

1》 Стос. до інтеграції (об'єднанню частин у ціле), об'єднувальний; те саме, що інтеграційний. Інтегративні тенденції.

2》 Суцільний, цілісний. Інтегративна інформація.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегративний — ІНТЕГРАТИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що інтеграці́йний. Комунікативна семантика мови зачіпає один із рівнів мовної ієрархії – вищий інтегративний рівень мовного механізму – текст, який є втіленням комунікативного наміру (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. інтегративний — інтеграти́вний прикметник Орфографічний словник української мови