інтенсивний
ІНТЕНСИ́ВНИЙ, а, е.
1. Напружений, посилений.
При такій інтенсивній праці треба добре їсти (Коцюб., III, 1956, 147);
Десь ліворуч, далеко на північний захід тривав інтенсивний бій (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 36);
Інтенсивний ріст дерев.
2. Який дає найбільшу продуктивність.
Наша республіка стала тепер республікою інтенсивного землеробства (Визначні місця Укр., 1958, 33);
Україна за роки Радянської влади.. перетворилась на могутню країну інтенсивного господарства (Довж., III, 1960, 52).
3. рідко. Яскравий, густий (про колір).
Стіни господарчих приміщень у жилому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони (Нар. тв. та етн., З, 1957, 115).
Словник української мови (СУМ-11)