інтенсивно
ІНТЕНСИ́ВНО. Присл. до інтенси́вний 1, 2.
Він іноді тихо стогнав, а голова тим часом працювала інтенсивно (Хотк., І, 1966, 56);
Десь віддалено, неначе під землею, інтенсивно гуркотіли гармати (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 28);
Інтенсивно вести господарство.
Словник української мови (СУМ-11)