інтонаційний

ІНТОНАЦІЙНИЙ, а, е. Стос до інтонації.

Вірші поділяються на рядки, що являють собою окремі інтонацінні групи слів (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 93);

Ряд досліджень присвячено вивченню інтонаційної чутливості, такої важливої для музиканта (Рад. психол. наука , 1958, 15);

У виконанні актриси [Борисоглібської] цей образ відзначався багатством інтонаційних барв у діалогах (Минуле укр. театру, 1953, 154).

Значення в інших словниках

1. інтонаційний — інтонаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. інтонаційний — -а, -е. Стос. до інтонації.  Великий тлумачний словник сучасної мови