інтриганка
ІНТРИГА́НКА, й, ж. Жін. до інтрига́н.
*У порівн. Марина зітхнула: — І нащо я йому сказала? — Що сказала? — Про Людмилу. Просто — наче інтриганка якась (Головко, Літа.., 1956, 172).
Словник української мови (СУМ-11)ІНТРИГА́НКА, й, ж. Жін. до інтрига́н.
*У порівн. Марина зітхнула: — І нащо я йому сказала? — Що сказала? — Про Людмилу. Просто — наче інтриганка якась (Головко, Літа.., 1956, 172).
Словник української мови (СУМ-11)