інтуїтивний

ІНТУЇТИ́ВНИЙ, а, е. Який грунтується на інтуїції (у 1 знач.).

У домарксистській естетиці і, особливо, в естетичних теоріях сучасного Заходу здатність інтуїтивного проникнення в художній образ наділяється якимось надприродним змістом, містичною силою (Мист., 4, 1965, 12);

В літературі та мистецтві в той час [у перші роки Радянської влади] .. проповідувались погляди про «ірраціональну» суть мистецтва, його інтуїтивний характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 10);

// Зумовлений інтуїцією.

Він мимохіть поклав руку на свій автомат, як перед близькою небезпекою. Краєм ока Воронцов помітив цей інтуїтивний солдатський жест (Гончар, III, 1959, 429).

Значення в інших словниках

1. інтуїтивний — рос. интуитивный заснований на інтуїції.  Eкономічна енциклопедія
2. інтуїтивний — інтуїти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. інтуїтивний — -а, -е. Який ґрунтується на інтуїції (у 1 знач.). || Зумовлений інтуїцією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інтуїтивний — інтуїти́вний заснований на інтуїції.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. інтуїтивний — НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев.  Словник синонімів української мови
6. інтуїтивний — Інтуїти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)