інтуїтивний
ІНТУЇТИ́ВНИЙ, а, е. Який грунтується на інтуїції (у 1 знач.).
У домарксистській естетиці і, особливо, в естетичних теоріях сучасного Заходу здатність інтуїтивного проникнення в художній образ наділяється якимось надприродним змістом, містичною силою (Мист., 4, 1965, 12);
В літературі та мистецтві в той час [у перші роки Радянської влади] .. проповідувались погляди про «ірраціональну» суть мистецтва, його інтуїтивний характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 10);
// Зумовлений інтуїцією.
Він мимохіть поклав руку на свій автомат, як перед близькою небезпекою. Краєм ока Воронцов помітив цей інтуїтивний солдатський жест (Гончар, III, 1959, 429).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтуїтивний — рос. интуитивный заснований на інтуїції. Eкономічна енциклопедія
- інтуїтивний — інтуїти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- інтуїтивний — -а, -е. Який ґрунтується на інтуїції (у 1 знач.). || Зумовлений інтуїцією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтуїтивний — інтуїти́вний заснований на інтуїції. Словник іншомовних слів Мельничука
- інтуїтивний — НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
- інтуїтивний — Інтуїти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)