1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інтуїтивний

інтуїти́вний

-а, -е.

Який ґрунтується на інтуїції (у 1 знач.).

|| Зумовлений інтуїцією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтуїтивний — рос. интуитивный заснований на інтуїції. Eкономічна енциклопедія
  2. інтуїтивний — інтуїти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. інтуїтивний — інтуїти́вний заснований на інтуїції. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інтуїтивний — НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
  5. інтуїтивний — Інтуїти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. інтуїтивний — ІНТУЇТИ́ВНИЙ, а, е. Який грунтується на інтуїції (у 1 знач.). У домарксистській естетиці і, особливо, в естетичних теоріях сучасного Заходу здатність інтуїтивного проникнення в художній образ наділяється якимось надприродним змістом... Словник української мови в 11 томах