інфанта

ІНФА́НТА, и, ж. Жін. до інфа́нт.

[Долорес:] Він, як ще був пажем, то за інфанту викликав на горець одного принца (Л. Укр., III, 1952, 332);

Портрет інфанти Маргарити належить до числа тих творів Веласкеса, що увійшли неоціненним вкладом у світову художню культуру (Мист., 4, 1960, 38).

Значення в інших словниках

1. інфанта — інфа́нта іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. інфанта — -и. Жін. до інфант.  Великий тлумачний словник сучасної мови