Словник української мови в 11 томах

інфантерія

ІНФАНТЕ́РІЯ, ї, ж., заст. Піхота.

— Нараду продовжуємо,— з відтінком жарту промовив Фрунзе. — Є від інфантерії, є й від кавалерії… (Гончар, II, 1959, 398).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інфантерія — Піхота  Словник чужослів Павло Штепа
  2. інфантерія — інфанте́рія іменник жіночого роду іст.  Орфографічний словник української мови
  3. інфантерія — -ї, ж., заст. Піхота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інфантерія — інфанте́рія (італ. infanteria, від infante – юнак, піхотинець) заст. Назва піхотних військ у деяких зарубіжних державах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інфантерія — ПІХО́ТА (рід військ, що діє в пішому строю), ПІХТУРА́ жарт., ІНФАНТЕ́РІЯ заст. Козацька піхота побігла з валів і кинулась на Єреміїних драгунів (І.  Словник синонімів української мови
  6. інфантерія — Інфанте́рія, -рії, -рією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)