інформувати

ІНФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Повідомляти про що-небудь; доводити до відома.

Увесь час інформували мене, як іде допит (Вас., Незібр. тв., 1941, 184);

ЦК КПРС регулярно інформує партійні організації про свою роботу (Статут КПРС, 1961, 17);

Тут, у клініці, його інформують про громадське життя швидше й повніше, ніж де (Сміл., Сад, 1952, 303).

Значення в інших словниках

1. інформувати — Повідомляти, сповіщати, давати знати <�інформацію>, доводити до відома, (- що) тримати в курсі чого; (потай) доносити, нашіптувати, ф. стукати; п-к -УЮЧИЙ, що інформує, звиклий інформувати, радий поінформувати, інформатор, інформаційний, інформативний, для інформації.  Словник синонімів Караванського
2. інформувати — див. повідомляти  Словник синонімів Вусика
3. інформувати — Доповідати, доповісти, подоповідати, оповідувати, оповідати, оповісти, посповідати, повідати, повісти, переповідати, переповісти, розповідати, розповісти, порозповідати, повідомляти, повідомити, звідомляти, звідомити, позвідомляти, оповіщати, оповісти, сповіщати, сповісти, пооповіщати  Словник чужослів Павло Штепа
4. інформувати — інформува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. інформувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Повідомляти про що-небудь; доводити до відома.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. інформувати — ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док.  Словник синонімів української мови
7. інформувати — Інформува́ти, -му́ю, -му́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)