інфраструктура
ІНФРАСТРУКТУ́РА, и, ж. Сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров’я тощо).
Ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві великою мірою залежить від наявності відповідної осно ви — інфраструктури (Хлібороб Укр., 12, 1974, 42);
Засідання [комітету міністрів оборони] розглянуло питання про удосконалення інфраструктури армій Варшавського договору (Веч. Київ, 4.III 1971, 3).
Словник української мови (СУМ-11)