ініціативність

ІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ініціати́вний.

Щоб стати нею [політичною силою] в очах сторонніх осіб, треба багато і наполегливо працювати над підвищенням нашої свідомості, ініціативності й енергії.. (Ленін, 5, 1948, 388);

Основним завданням позакласної роботи є розвиток в учнів самостійності, ініціативності і допитливості (Метод. викл. анат.., 1955, 25).

Значення в інших словниках

1. ініціативність — Характеристика діяльності, поведінки і особистості людини, що означає її здатність діяти за внутрішнім спонуканням, на відміну від реактивності – поведінки, здійснюваної у відповідь на зовнішні стимули. англ. initiativeness; нім. Initiative f=; угор. kezdeményező készség; рос. инициативность.  Словник із соціальної роботи
2. ініціативність — ініціати́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ініціативність — -ності, ж. Властивість за знач. ініціативний.  Великий тлумачний словник сучасної мови