ініціативність
ІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ініціати́вний.
Щоб стати нею [політичною силою] в очах сторонніх осіб, треба багато і наполегливо працювати над підвищенням нашої свідомості, ініціативності й енергії.. (Ленін, 5, 1948, 388);
Основним завданням позакласної роботи є розвиток в учнів самостійності, ініціативності і допитливості (Метод. викл. анат.., 1955, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ініціативність — Характеристика діяльності, поведінки і особистості людини, що означає її здатність діяти за внутрішнім спонуканням, на відміну від реактивності – поведінки, здійснюваної у відповідь на зовнішні стимули. англ. initiativeness; нім. Initiative f=; угор. kezdeményező készség; рос. инициативность. Словник із соціальної роботи
- ініціативність — ініціати́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ініціативність — -ності, ж. Властивість за знач. ініціативний. Великий тлумачний словник сучасної мови