ініціативність
Характеристика діяльності, поведінки і особистості людини, що означає її здатність діяти за внутрішнім спонуканням, на відміну від реактивності – поведінки, здійснюваної у відповідь на зовнішні стимули.
англ. initiativeness; нім. Initiative f=; угор. kezdeményező készség; рос. инициативность.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ініціативність — ініціати́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ініціативність — -ності, ж. Властивість за знач. ініціативний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ініціативність — ІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ініціати́вний. Щоб стати нею [політичною силою] в очах сторонніх осіб, треба багато і наполегливо працювати над підвищенням нашої свідомості, ініціативності й енергії.. Словник української мови в 11 томах