іпохондрія

Симптом скарг з приводу тілесних проблем. При відсутності наявного захворювання надзвичайна увага спрямована на неприємні тілесні відчуття, такі, як: переповнення, роздування та ін., тоді коли біль та інші симптоми реального фізичного захворювання викликають постійну, нав’язливу тривогу. Пацієнт впевнений в наявності серйозної органічної хвороби – раку, туберкульозу, сифілісу. Він відчуває дистрес і потребує полегшення стану. Іноді симптоми набувають властивостей соматичного маячіння; наприклад, пацієнт впевнений, що всередені його тіла щось росте, чи якась частина тіла змінила форму.

англ. hypochondriasis; нім. Hypochondrie f=; угор. hipochondria; рос. ипохондрия.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іпохондрія — іпохо́ндрія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. іпохондрія — -ї, ж. Хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров'я; пригнічений стан, туга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іпохондрія — іпохо́ндрія (від грец. ύποχόνδριον – підребер’я; захворювання цієї ділянки стародавні лікарі вважали за причину І.) хворобливий стан людини, що характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров’я. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іпохондрія — Перебільшені, хворобливі побоювання щодо стану власного здоров'я; надзвичайна увага до самопочуття і приписування собі неіснуючих хвороб. Універсальний словник-енциклопедія
  5. іпохондрія — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
  6. іпохондрія — ІПОХО́НДРІЯ, ї, ж. Хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров’я; пригнічений стан, туга. Словник української мови в 11 томах