істеричність

Акцентуйована риса характеру людини, що проявляється через її надмірно виражену любов до самої себе, жагу до уваги з боку інших, через схильність прикрашати свою особистість, тенденцію до театральності поведінки, відсутність глибоких почуттів, претензії на виключне становище серед людей.

англ. hysterical behaviour; нім. Hysterie f=; угор. hisztéria; рос. истеричность.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істеричність — істери́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. істеричність — -ності, ж. Стан і властивість за знач. істеричний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. істеричність — ІСТЕРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Стан і властивість за знач. істери́чний 3. Інколи [Ліда] нервова, збуджена до істеричності, інколи млява, лінива, до всього байдужа (Собко, Шлях.., 1948, 58). Словник української мови в 11 томах