іпохондрія

Значення в інших словниках

1. іпохондрія — Симптом скарг з приводу тілесних проблем. При відсутності наявного захворювання надзвичайна увага спрямована на неприємні тілесні відчуття, такі, як: переповнення, роздування та ін. Словник із соціальної роботи
2. іпохондрія — іпохо́ндрія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. іпохондрія — іпохо́ндрія (від грец. ύποχόνδριον – підребер’я; захворювання цієї ділянки стародавні лікарі вважали за причину І.) хворобливий стан людини, що характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров’я. Словник іншомовних слів Мельничука
4. іпохондрія — Перебільшені, хворобливі побоювання щодо стану власного здоров'я; надзвичайна увага до самопочуття і приписування собі неіснуючих хвороб. Універсальний словник-енциклопедія
5. іпохондрія — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
6. іпохондрія — ІПОХО́НДРІЯ, ї, ж. Хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров’я; пригнічений стан, туга. Словник української мови в 11 томах