іоніт
ІОНІ́Т, у, ч., спец. Твердий природний або штучний матеріал, здатний до обміну іонами в розчинах електролітів.
Хорошою ілюстрацією чудових успіхів радянських хіміків є створення особливої різноманітності полімерних смол — іонітів (Наука.., 12, 1960, 12);
У іонітів дуже широкий діапазон застосування. Вони стали ефективними помічниками в медичній промисловості й лікувальній практиці (Рад. Укр., 14.III 1974, 4).
Словник української мови (СУМ-11)