іподром
ІПОДРО́М, у, ч. Спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань.
«Тимур» був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл., Зустрічі, 1936, 92);
Оточені вже втратили іподром, де сідали їхні транспортні «юнкерси» (Гончар, І, 1954, 249).
Словник української мови (СУМ-11)