іподром

ІПОДРО́М, у, ч. Спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань.

«Тимур» був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл., Зустрічі, 1936, 92);

Оточені вже втратили іподром, де сідали їхні транспортні «юнкерси» (Гончар, І, 1954, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іподром — див. гіподром Словник чужослів Павло Штепа
  2. іподром — рос. ипподром 1. Місце для випробування коней та проведення кінноспортивних змагань. 2. Установа, що проводить ці випробування та змагання. Eкономічна енциклопедія
  3. іподром — іподро́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. іподром — -у, ч. Спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. іподром — іподро́м (грец. ίπποδρόμος від ίππος – кінь і δρόμος – місце для бігу) 1. Місце для випробування коней та проведення кінно-спортивних змагань. 2. Установа, що проводять ці випробування та змагання. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. іподром — (грец. — кінь і біг) Споруда, спеціальне місце для кінських змагань, яке оточено місцями для глядачів (синонім — гіподром). Бере початок в античній Греції (в Олімпії), де з IV ст. до н. е. на спеціальній доріжці з закругленим кінцем і метою та стіною посередині (спіною) змагалися колісниці. Архітектура і монументальне мистецтво