іпомея
ІПОМЕ́Я, ї, ж. Багаторічна витка рослина родини березкових з великими лійкуватими квітками; кручені паничі.
Найбільш поширена пурпурна іпомея. Дуже гарна витка рослина, що заплітає все густою зеленню з чудовими квітками, які відкриті тільки зранку (Озелен. колг. села, 1955, 217).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іпомея — (росл.) кручені паничі Словник чужослів Павло Штепа
- іпомея — іпоме́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- іпомея — -ї, ж. Багаторічна витка рослина родини березкових із великими лійкуватими квітками; кручені паничі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іпомея — іпоме́я [від грец. ίψ (ίπός) – черв’як і όμοιος – подібний] рід переважно тропічних рослин родини берізкових. Трав’янисті виткі рослини або кущі. Економічне значення має батат. Окремі види вирощують як декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука