іпостась
ІПОСТА́СЬ, і, ж. Церковний термін для позначення однієї з осіб християнської трійці.
Не вмирають старі боги, відроджуються в новій іпостасі, в новій силі й красі (Загреб., Диво, 1968, 589);
// перен. Про що-небудь дуже схоже, подібне до чогось.
Як відомо, драма існує ніби у двох іпостасях, єдиних у своїй суті і водночас відмінних — літературі та театрі (Рад. літ-во, 7, 1965, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іпостась — див. ГІПОСТАСЬ. Словник синонімів Караванського
- іпостась — іпоста́сь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- іпостась — -і, ж. Церковний термін для позначення однієї з осіб християнської Трійці. || перен. Про що-небудь дуже схоже, подібне до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови