іпостась

ІПОСТА́СЬ, і, ж. Церковний термін для позначення однієї з осіб християнської трійці.

Не вмирають старі боги, відроджуються в новій іпостасі, в новій силі й красі (Загреб., Диво, 1968, 589);

// перен. Про що-небудь дуже схоже, подібне до чогось.

Як відомо, драма існує ніби у двох іпостасях, єдиних у своїй суті і водночас відмінних — літературі та театрі (Рад. літ-во, 7, 1965, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іпостась — див. ГІПОСТАСЬ. Словник синонімів Караванського
  2. іпостась — іпоста́сь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. іпостась — -і, ж. Церковний термін для позначення однієї з осіб християнської Трійці. || перен. Про що-небудь дуже схоже, подібне до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови