Словник української мови в 11 томах

іритуватися

ІРИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що злости́тися; дратуватися, сердитися.

Слухайте, голубчику, ..не іритуйтеся, не псуйте собі здоров’я (Коцюб., III, 1955, 444);

— Ну й гади!.. От гади!.. що ти з отаким.. робитимеш?..— іритувався Панько (Еллан, II, 1958, 28).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іритуватися — Іритува́тися. Нервуватися, дратуватися. Не іритуйтесь за такий листковий папір, вже по раз другий, як пишу до Вас, кінчиться мені, а я не люблю листів переривати (Коб., Слова..., 256); На статтю Єфремова і стара Косачева хоче відповідати.  Українська літературна мова на Буковині
  2. іритуватися — див. перечити; сердитися  Словник синонімів Вусика
  3. іритуватися — іритува́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  4. іритуватися — іритува́тися нервуватися, злитися; хвилюватися (ст): Хлопці на Знесінні били по писку всіх, хто відпроваджував їхніх дівчат вечором. Вважали цих дівчат до певної міри своєю власністю.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. іритуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що злоститися; дратуватися, сердитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. іритуватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
  7. іритуватися — Іритува́тися, -ту́юся, -ту́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)