іронізувати
ІРОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Ставитися до кого-, чого-небудь з іронією; висміювати когось, щось, насміхатися, кепкувати з когось, чогось.
Хоч ти іронізуєш над сим виразом.., але я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця (Л. Укр., V, 1956, 116);
Анатолій розумів, що сестра добродушно іронізує, і промовчав (Гур., Життя.., 1954, 327).
Словник української мови (СУМ-11)