іронізування

ІРОНІЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. іронізува́ти.

Навіть Федір Петрович привітав нашого наймолодшого товариша без жодної тіні іронізування (Збан., Єдина, 1959, 238).

Значення в інших словниках

1. іронізування — іронізува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. іронізування — -я, с. Дія за знач. іронізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іронізування — Іронізува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)