іронізування
ІРОНІЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. іронізува́ти.
Навіть Федір Петрович привітав нашого наймолодшого товариша без жодної тіні іронізування (Збан., Єдина, 1959, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іронізування — іронізува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- іронізування — -я, с. Дія за знач. іронізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іронізування — Іронізува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)