1. Словник української мови в 11 томах

іродів

І́РОДІВ, дова, дове, лайл. Поганий, лихий, проклятий.

— А вже скільки я осів [осей] поламав через ту іродову гору (Н.-Лев., II, 1956, 269).

◊ І́родова душа́ див. душа́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іродів — -дова, -дове, лайл. Поганий, лихий, проклятий. Іродова душа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. іродів — і́родів прикметник лайл. Орфографічний словник української мови
  3. іродів — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови
  4. Іродів — І́родів, -дова, -дове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)